Виховна робота

29-30 вересня вшановуються 80-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями

 у Бабиному Яру (29–30 вересня 1941 року).

28 жовтня - День визволення України 

від німецько-фашистських загарбників

    Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 76 річницю.

    Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

    У цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

    У ході Другої світової війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

    Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

    У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

    Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

    У ході Другої світової війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.

    Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні. 

Чудова осінь фарбувала доли

Веселкою переливалися ліси

Коли у вересні, в далеку пору

          Нам визволителі свободу принесли    

Вічна слава солдату герою

І солдату без нагород

Хто загинув хоробро від бою.

Захищаючи рідний народ

     Ми не були в бою, та бій той відчуваєм.

Чому і як живе у нас незнаний бій?

Чому до ворога ми, як вогонь, палаєм?

І день той в пам'яті тримаємо своїй.

28 квітня - Всесвітній день охорони праці

Щорічно 28 квітня у понад 100 країнах світу, з метою привернення уваги суспільства і, головне, влади - до пробле­ми безпеки людини на робо­чому місці, відзнача­ють Всесвітній День охорони праці. 

Всесвітній день охорони праці відзначається 28 квітня. Це свято започаткувала Міжнародна організація праці (МОП), яка вирішила розширити масштаби своєї діяльності з просування ідеї охорони праці в сучасному суспільстві. Одним з головних аспектів цієї роботи є розробка заходів щодо зниження рівня смертності на виробництві.

Святкування дня охорони праці вперше відбувалося в 2003 році, але ще в 1989 році американські і канадські робочі відзначали День пам'яті на честь загиблих на робочому місці. Після цього подібні заходи організовувалися по всьому світу.

Девіз Дня охорони праці у 2020 році - «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя»

Оскільки ми на карантині, то нашим девізом буде - 

"Зупинимо пандемію: безпека і здоров'я можуть врятувати життя!"

    Отож, подивіться відео і дотримуйся правил безпеки.

"Дізнайся про свою силу"

"Про коронавірус дітям"

"Ця інформація може врятувати життя. Коронавірус" 

Бережи своє здоров'я та здоров'я своїх рідних і близьких! Воно в твоїх руках!

26 квітня - День пам'яті Чорнобильської трагедії

      У цей день у 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, який спричинив соціально-екологічну катастрофу глобальних масштабів. Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики (до вибуху на АЕС “Фукусіма-1”) як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі – все це, здається, мало б бути переконливим доказом того, що мова про безпеку атомної енергетики – не більше як міф, який може надто дорого коштувати всьому людству.

     Ось вже 34 роки біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці. Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів. У вересні 2003 року на саміті СНД тодішній президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Ця пропозиція була підтримана Радою глав держав СНД. В умовах сучасного науково-технічного прогресу особливого значення набула можливість використання ядерних перетворень як джерела електричної енергії. 

     Ефективність атомної енергетики висока, але розвиток цієї галузі створив потенціальну загрозу радіаційного забруднення довкілля. Усе людство зараз схвильоване радіаційним забрудненням навколишнього середовища. Ми не можемо відчути радіацію, побачити або почути, виявити на запах або дотик. А радіаційне випромінювання має високу активність, і потрапивши в організм, включається в біологічні цикли. Радіоактивні елементи надходять до організму людини, як i до всіх живих організмів з повітрям, водою та харчовими продуктами. Вчені-медики встановили, що найчутливішими до опромінювання є клітини лімфатичної системи, кісткового мозку та статевих залоз. Ґрінпіс і міжнародна організація “Лікарі проти ядерної війни»” стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації “Союз Чорнобиль” з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.
       Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії − вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, викликана онкологічними захворюваннями. Новий підхід до проблем Чорнобиля вимагає зосередження фокусу зусиль на питаннях соціально-економічного розвитку, на забезпеченні реальних змін на краще на рівні місцевих громад. Саме в цьому полягає основне завдання проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН Декади відродження та сталого розвитку постраждалих регіонів (2006-2016 рр.). 

       Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.